Податкова роботизація

На KPMG Tax Summit представники бізнесу обговорювали основні технологічні тренди в податках: роботизацію, блокчейн та штучний інтелект. Детальніше зупинимося на кожному з них.

Роботизація

Відповідно до інсайтів, озвучених спікерами, 85% великих компаній не мають автоматизованого процесу складання податкової звітності, а 75% – втрачають половину свого робочого часу на трансформацію податкових даних тільки для наступної роботи з ними.

Одним із головних завдань діджиталізації податкової функції є автоматизація базових рутинних процесів, яка може досягатися з використанням алгоритмів Robotic Process Automation (RPA). RPA– це не роботи з оповідань Азімова, але, по суті, застосування програми, яка повторює дії людини та з’єднує декілька різних систем без зміни поточної ІТ-інфраструктури. RPA значно підвищує швидкість роботи, точність, якість, обсяг обробленої інформації та дозволяє уникнути механічних помилок.

Блокчейн

Блокчейн – це цифровий журнал, який використовує програмні алгоритми для запису та підтвердження (верифікації) транзакцій із високим ступенем надійності та захисту інформації.

Блокчейн-технології вже впроваджуються для підтвердження «законності» прав на податковий кредит або зобов’язання з ПДВ, а також для ідентифікації місця постачання товарів або послуг. За допомогою блокчейн досить легко розраховувати та фіксувати, прибуток кожної сторони транзакції  між пов’язаними особами в реальному часі, що значно спрощує аналіз трансфертного ціноутворення.

Блокчейн вже почали застосовувати для кваліфікації наявності постійних представництв (permanent establishment або PE). А деякі країни (такі як Китай та Великобританія) активно впроваджують блокчейн-технології для формування мережі «цифрових рахунків», тобто всіх інвойсів по всіх операціях усіх платників податків у країні, що дозволить значно спростити аналіз податкових ризиків.

Штучний інтелект (АІ)

AI – це здатність машин пізнавати своє оточення та виконувати завдання, які, як правило, вимагають залучення людського інтелекту та свідомості. AI здатний відчувати, думати та діяти в спосіб, який значно переважає можливості людини.

Здатність штучного інтелекту відчувати характеризується розумінням друкованого тексту (наприклад, отримання необхідної тематичної податкової інформації з великих неструктурованих масивів), розуміння усної мови через трансформацію її в текст; машинний «зір» (наприклад, пошук необхідної інформації в сканованих документах, таких як податкові накладні чи звітні форми).

Спроможність AI думати характеризується статистичними моделями, які автоматично знаходять закономірності в даних та можуть бути використані для прогнозування наступних кроків.

І, нарешті, властивість діяти проявляється в згаданому вище RPA, когнітивній автоматизації (можливість якісно оцінювати ступінь та вірогідність, а не тільки розмір податкових ризиків), глибокому мисленні (здатність вибирати необхідну податкову інформацію з набору великих даних, яка базується на розумінні контексту поставленого питання).

Але найважливішою властивістю AI є вміння навчатися та постійно вдосконалюватися, враховуючи новий досвід. Наприклад, моделі AI можуть класифікувати та розраховувати коригування (податкові різниці) до проміжної бухгалтерської звітності, враховуючи досвід усіх минулих періодів усередині компанії та навіть в інших організаціях.

Основні напрями, де вже зараз впроваджуються АІ-моделі:

  • нейронні мережі для визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість (ПДВ);
  • виявлення аномалій в транзакційних даних із метою оптимізації митної вартості та ПДВ;
  • інтелектуальний аналіз змісту інформації для «розумного» розподілення податкових запитів у рамках процесів роботи податкових органів;
  • аналіз чутливості між пов’язаними, але різнонаправленими податковими напрямами (трансфертне ціноутворення, ПДВ та митні платежі) для вибору найбільш вигідних умов транзакцій;
  • візуалізація потоків товарів та інвойсів для побудови інтерактивної моделі ланцюга створення вартості (value and supply chain);
  • нейронний переклад на інші мови специфічних податкових текстів (наприклад, законодавств);
  • чат-боти, які відповідають на різноманітні податкові запитання в онлайн-режимі в природній (властивій професійному консультанту) манері;
  • пошук структурованих аргументів та думок у позиціях сторін у рамках податкових спорів у текстах судових рішень;
  • роботизований процес заповнення податкових декларацій;
  • когнітивний бенчмаркінг для трансфертного ціноутворення;
  • рекомендаційні системи, які діють у режимі зворотного зв’язку та надають регулярні рекомендації щодо поліпшення податкової функції, базуючись на постійній оцінці встановлених параметрів (KPI).

Щодо українських реалій, то поки що технологічні тренди оминають національну податкову практику принаймні на рівні держави. У будь-якому випадку було б цікаво побачити реальну цифрову стратегію з чіткими дедлайнами від Мінфіну та ДПС. Найімовірніше, саме бізнес та професійні консультанти, оптимізуючи власні процеси та покращуючи клієнтський сервіс, будуть технологічними першопрохідцями в Україні.

Володимир Чижиков, директор KPMG в Україні