krychun

Влада спільнот

Сьогодні багато говориться про те, що ми живемо в період, коли ціниться індивідуальність, і кожна людина особлива та неповторна. Зараз це модно і подобається більшості з нас. При цьому на задній план опускається той факт, що індивідуальність суперечить соціальній природі homo sapiens. Людина усвідомлює себе людиною завдяки взаємодії з іншими такими ж людьми, вона починає бачити себе саме через своє віддзеркалення в інших. До того ж саме існування в соціумі і створює умови для подальших спроб виділити свою індивідуальність та унікальність. Ці процеси неможливі, якщо немає інших людей.

Проте, саме таке сьогодні молоде покоління: нарцистичні особистості, які в більшості перевищують свою значущість, впливовість, можливості та сили, бояться викриття своєї внутрішньої пустоти. А ще вони не готові це визнавати за будь-яких умов. Таким є нинішнє працездатне покоління, з яким все рівно доведеться рахуватися бізнесу, щопланує існувати найближчі 8-10 і більше років. Адже завдяки їм набирають зовсім іншого змісту такі поняття,як «лояльність до роботодавця», «комфортний графік роботи», «баланс «робота-життя», «інструменти мотивації». Старі інструменти утримання працівників на роботі вже не працюють, ефективність інструментів мотивації, які використовуються сьогодні, вже давно спростована науковим способом. І ще десятки тисяч інших підходів у бізнесі потребують перегляду. Зрозуміло: так, як є, теж буде не завжди. Зростом добробуту та рівня самоусвідомлення людьми своїх потреб та себе, знання своєї психології, особливостей роботи мозку та своїх психофізіологічних реакцій на зміну прийде інше покоління, яке, імовірніше, буде орієнтоване на своє функціонування в групах, внутрішньогрупові комунікації, процеси та взаємодії. І це буде цілком природній процес.

Ресурс для реалізації проектів

Наша соціальна природа і, фактично, потреба – об’єднуватися та функціонувати в групах. І з ростом усвідомлення цієї потреби нові колективні соціальні одиниці набуватимуть все більших можливостей та впливу на економічні процеси. Зрозуміло, що ми об’єднуємося в групи, щоб задовольнити та реалізувати потреби, які можуть бути не завжди економічними. Сьогодні нас більше цікавить об’єднання задля задоволення економічних потреб.

Чим саме особливі економічно орієнтовані спільноти? Як виявилося, багатьма ознаками. Але головне –можливостями впливати на процеси і добиватися реалізації інтересів та потреб спільноти, які колективно були прийняті як важливі. Адже саме потреби і стають основою об’єднання людей в спільноту. І не важливо,це відбулося стихійно чи планово, існуватиме така спільнота довго чи разово.

Хочу сказати, що бізнесу вигідно підтримувати нас у своїй вірі в унікальність та індивідуальність. Адже окремо кожним із нас досить легко управляти, граючи на наших індивідуальних потребах і проблемах. Існує така ідея, що увесь маркетинг працює на наших дитячих травмах. Тому підтримка нас у нашій інфантильності дуже вигідна бізнесу. І цілі допомогти нам виростати якраз і немає. Це потрібно нам, а не бізнесу.

Пам’ятаєте українське прислів’я «Гуртом і батька легше бити» ?Так от, спільноти – якраз про це. Адже вони здатні захищати себе, своїх членів, свої інтереси та змушувати інших задовольняти ці потреби. Тобто ключовою рисою спільнот є те, що завдяки об’єднанню можливостей кожного окремого учасника з’являється потужний ресурс, завдяки якому можна реалізовувати набагато більші проекти, ніж це могла б зробити одна людина. А по факту у результаті ми отримуємо завжди більше можливостей, ніж загалом кожного її учасника.

Переваги спільнот

Економічна спільнота здатна створювати умови для реалізації професійних та бізнес-інтересів, ідей, навиків, проектів, задумів, мрій. Тут можна отримувати новий досвід, розширювати та посилювати уже наявні навики, бути потрібним та корисним для інших.

У спільнот є чимало інших переваг.

  1. Відчуття причетності та єднання. Адже спілкування з однодумцями – людьми, які розуміють, сприймають, відчувають вас, схоже, але не обов’язково так само, думають, мають ті ж,чи подібніжиттєві цінності – це дуже цінний ресурс для особистого розвитку.
  2. Кумулятивний ефект від об’єднання зусиль. І це не лише про гроші. Спілкування і обмін досвідом, ресурсами та можливостями дають акселеративний ріст можливостей спільноти для її розвитку і сталості. А також створює можливості для реалізації більш значних і помітних проектів, у тому числі трудовий і фінансовий ресурс для підтримки тареалізації проектів. Їх реалізація дає можливість учасникам брати на себе нові невідомі їм ролі і завдання відповідно до бажання розвиватися чи наявних навичок.
  3. Створення спільних бізнес-проектів – це альтернатива індивідуальному підприємництву, а також можливість зменшувати, розподіляючи, ризики невдачі. Така форма об’єднання – єдина можливість простих людей протистояти впливу і силі локальних, регіональних, галузевих або професійних «царьків», які визнають тільки силу грошей. До того ж зростаюча спільнота може бути чудовою передумовою для успішності майбутніх проектів, оскільки вона сама може бути споживачем створеного нею ж продукту.
  4. Розподіл ризиків. Спільна реалізація різних проектів дозволяє зробити ризики невдач не надто критичними для життя однієї окремої людини та розподілити їх серед усіх учасників. Невдала інвестиція в $100 тис. для однієї людини може стати фатальною, а от якщо 100 осіб скинуться по $1 тис., то ризик втрати від проекту стає не таким уже й відчутним. Діяльність у спільноті зменшує наші особисті екзистенційні страхи, адже спільна робота, активності і взаємодія дають відчуття та розуміння того, що в разі потреби матеріально потребуючі члени спільноти можуть бути задіяні й реалізовані в проектах та інфраструктурі спільноти як оплачувані і при цьому найбільш зацікавлені в успішності цих проектів люди.
  5. Можливості захисту спільноти та її проектів – зв’язки та можливості групи набагато більші, ніж кожного окремого її члена.

Обєднані спільною метою

Звісно, може виглядати, що все це лише філософствування. Але це не так. Уже зараз стають помітними серйозні соціально-економічні зрушення та приклади об’єднання людей в групи, які намагаються колективно вирішувати свої бізнес-завдання.

Найочевидніше – соцмережі. Подивіться, скільки в них з’являється різних соціальних груп, об’єднаних професійними, соціальними, економічними, діловими та особистими інтересами. Про такі, на той час очікувані, процеси в соцмережах я писав ще близько 5 років назад у професійних ЗМІ. А зараз спостерігаю за появою реальних колективних комерційних проектів.

Так, на сьогодні ми вже маємо приклади реалізації колективних бізнес-проектів, а не просто майданчиків для спілкування. Очевидно, що багато хто чув про проекти «Urban 100» в Івано-Франківську, «Urban 500» в Києві. Та сама команда реалізує багатомільйонний проект «Промприлад.Реновація».

З грудня минулого року розпочала функціонування спільнота експертів, яка вже зараз реалізує івент-проект Tax Connections Day. Фактично ними реалізується бізнес-ідея колективного ділового івент-агентства. І це лише один із проектів, які спільнотою буде реалізуватися найближчим часом. Журнал «Бізнес» уже декілька років позиціонує себе як колективне ділове видання, співвласниками якого є близькосотні компаній з різних сфер бізнесу.

Є й інші приклади організації економічних спільнот, у тому числі разових, спонтанних. Спільні чи групові закупки партій товарів із США – це приклад того, як люди об’єднуються, хоч і короткостроково, задля реалізації своїх інтересів. Хіба може бути сумнів, що група покупців завжди зможе виторгувати собі більш привабливу ціну покупки, ніж індивідуальний разовий покупець? Тому така модель може досить легко бути використана в бізнесі. І не тільки в ньому, а й в інвестуванні в нерухомість, стартапи, соціальні проекти. Тому немає сумнівів, що колективні бізнеси скоро будуть з’являтися як гриби.

І я говорю не про клуби топ-менеджерів, фіндиректорів і т.п. Клуб – це бізнес для його організатора, що теж має право на існування. Йдеться про модель взаємодії, коли ми платимо не за членство, а робимо внески в чіткі конкретно визначені проекти, інфраструктуру, активності тощо.

Або візьмемо тонку тему – існування ЛГБТ-спільнот. Чи є у когось сумніви, що такі спільноти, захищаючи свої особисті права та інтереси, здатні реагувати на позиції різних компаній в економічний спосіб? Бойкотувати їхню продукцію, проводити інформаційні кампанії, які можуть «виховати»не дуже толерантні до таких спільнот компанії.

Краудфандингові проекти та стартапи, субкультури, інші форми об’єднання людей, у тому числі групи в соцмережах – ці та інші явища демонструють, що люди все частіше об’єднуються в спільноти за інтересами і колективно намагаються максимально ефективно задовольнити та реалізувати ті інтереси та потреби, які їх об’єднали.

Власність кількох сімей

Спільноти здатні створювати власну інфраструктуру. У світі вже існують бізнес-моделі, коли власники купують люксові активи: автомобілі, апартаменти, яхти і користуються ними по черзі. Нещодавно бачив такий проект у Грузії. Великі спільноти здатні створювати інфраструктуру, яка покриватиме всі їхні життєві потреби. До речі, є психологічні дослідження, за якими нормальна психологічно комфортна для нас у питаннях комунікації кількість учасників групи може складати близько 200 осіб. Хіба можуть бути сумніви, що спільнота з помірно заможних любителів яхтного спорту здатна придбати і утримувати власну яхту та її команду та самоорганізувати почергове користування таким активом? І головне – при цьому не треба на когось одного брати всі ризики, пов’язані з таким володінням.

Тому очевидним є той тренд, що спільноти отримуватимуть все більше можливостей впливати на економічні процеси. Їм не обов’язково потрібні організаційно-юридичні форми, достатньо самоорганізації. А колективні бізнеси будуть з’являтися і процвітати. Звісно ж, що це відбудеться швидко в Україні. Адже є чимало причин та бар’єрів, які заважають нам утворювати стійкі спільноти.

Що заважає розвитку спільнот

Кооперація та співпраця насправді не є типовими для українського суспільства рисами. Навіть якщо ви так не думаєте. Психологи не один раз пояснювали, що кожна дитина дорослішає фізично, емоційно, інтелектуально та психологічно не у вакуумі чи стерильному середовищі, а в контексті національних правил та норм. Із цього приводу психолог Картер стверджував: «Национальная идентичность «вплетена» и интегрирована в структуру личности». Тому, чим більше з’являтимуться приклади колективних проектів, тим швидше змінюватиметься наша національна культура і ставлення до взаємодії один із одним.

Приємно помічати, що якраз національна ідентичність українців суттєво змінюється. Я взагалі вірю в неймовірний потенціал українців. Хоча зрозуміло, що схожі соціально-економічні явища будуть відбуватися по всьому світу. І хтось інший може стати лідером у цих процесах. Але і нам їх не оминути. Зараз багато економістів говорять, що націоналістичні рухи та державна політика, що орієнтована на закриття та розвиток внутрішніх ринків, ставатиме все більш помітною по всьому світі. Але це відбувається не лише тому, що так хоче керівництво країн, але й тому,що такий запит у суспільства. Народ країни – це теж свого роду спільнота. Тільки кожна окрема людина не здатна впливати на суспільство, а от великі спільноти всередині можуть впливати на економічні процеси і на суспільство в цілому.

Є й інші процеси, які заважають розвитку. Наприклад, вихована, типова та ,посуті, нав’язана суспільством конкуренція один із одним, яка в більшості випадків заважає людям об’єднуватися в стійкі групи.

Немає у нас і культури ділитися можливостями. Нам важко і болісно ділитися чи передавати можливості іншим, навіть якщо цими можливостями ми не користуємося самі. Перешкоджає відчуття психологічної болі через втрату своєї власності. Це підсвідомий процес, його важко контролювати. Однак рівень самоусвідомлення своїх психологічних реакцій та імпульсів у нашому суспільстві зростає, а значить суспільство дозріває до того, щоб навчитися справлятися з такими неконструктивними реакціями. Зрештою спільний інтерес може бути настільки суттєвим і важливим, що переважатиме вплив особистих психологічних реакцій.

Нам потрібно вчитися домовлятися між собою та організовуватися в групи чи спільноти. Для більшості простих людей – це єдиний шанс протистояти персонам, які вважають що правлять світом та долями, як це буває в таких країнах, як наша. Ну і юридичні та організаційні проблеми відходять на задній план, коли ми вчимося домовлятися і дотримуватися та виконувати домовленості. Я взагалі вірю в ідею лідерства за домовленістю, а не за примусом.

У той чи інший спосіб, але через механізм соціальної саморегуляції наше суспільство все ж підхопить ідею та розуміння того, що кооперація дасть набагато більший ефект, ніж індивідуальне «достігатєльство» не лише для всіх, алей для кожного окремо. То чому б нам не почати активно розвивати колективні проєкти, об’єднуючись у спільноти, здатні захистити себе та свої проєкти?

Петро Кричун, к.е.н, МВА,CFO, викладач бізнес-школи МІМ