Авторизовані економічні оператори: на чому зупинилася Україна
Серед питань, які в першу чергу має розглянути новий склад парламенту, очевидно, прийняття тих законодавчих актів, які розроблені на виконання міжнародних зобов’язань України. Серед них – запровадження інституту авторизованих економічних операторів (АЕО) за зразком Європейського союзу (ЄС). Фактично йдеться про зміну процедур декларування товарів, в тому числі шляхом введення короткої ввізної декларації, як це застосовується в ЄС. Діючий склад парламенту 28 лютого 2019 р. вже прийняв за основу відповідний законопроект № 7473. Автори документа стверджують, що з набранням ним чинності буде спрощено митні процедури, оптимізується формат взаємодії з бізнесом і, звичайно ж, буде імплементовано ряд норм Митного кодексу Європейського союзу.
Щодо імплементації, то йдеться про статтю 84 Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншого (далі – Угода), відповідно до якої українське митне законодавство має поступово наближуватися до митного законодавства ЄС на основі принципу найкращих зусиль, при цьому одним із етапів адаптації є запровадження в Україні інституту АЕО.
До речі, концепцію АЕО було запроваджено Всесвітньою митною організацією у 2005 р. шляхом ухвалення Рамкових стандартів безпеки і полегшення світової торгівлі. За кордоном статус АЕО – це найвищий ступінь довіри митниці до підприємства, оскільки АЕО отримує ряд пільг і спрощень митних формальностей, але водночас зобов’язується відповідати критеріям щодо обміну інформацією, вимогам комплаєнсу з декларування і фактичного виду товару.
Власне, Всесвітня митна організація дає можливість стати АЕО (абревіатура, до речі, тотожна англомовній) підприємствам, що є виробниками, імпортерами, експортерами, брокерами, кур’єрами, перевізниками, портами, аеропортами, операторами терміналів, інтегрованими операторами, складами та дистриб’юторами.
Автори законопроекту передбачають, що майбутнє визнання статусу АЕО митними органами країн ЄС забезпечить участь українських АЕО у формуванні «безпечних ланцюгів постачання товарів» та підвищить їхню конкурентоспроможність на зовнішньому та внутрішньому ринках.
Що обіцяє законопроект
Відповідно до тексту документа cтатус АЕО надаватиметься підприємству-резиденту, яке перебуває на обліку в органах доходів і зборів, згідно зі шляхом видачі сертифіката АЕО на безстроковій основі (за певних умов). Статус буде визнаватися на всій митній території України. Цікаво, що за принципом взаємності пропонується також застосовувати спеціальні спрощення та переваги для АЕО і до нерезидентів, якими виконуються вимоги законодавства країни їхньої реєстрації, еквівалентні вимогам щодо надання статусу АЕО в Україні.
Підприємства-резиденти, згідно з законопроектом, зможуть безоплатно отримати два види сертифіката АЕО: 1) на спрощення митних процедур; та/або 2) про безпеку та надійність. На розсуд кандидата-підприємства залишається вибір виду такого сертифіката (як зрозуміло, закріплюється право отримано їх обидва). А подаватися на отримання сертифікатів можуть як імпортери, так і експортери, виробники, митні представники, і навіть експедитори, перевізники та утримувачі митних складів. Як видно, перелік дещо звужений у порівнянні з тим, яким оперує Всесвітня митна організація.
При цьому законопроект зобов’язує підприємство-кандидата на статус АЕО відповідати наступним критеріям:
1) дотримання положень законодавства України, в тому числі з питань митної справи;
2) задовільна система ведення комерційної та транспортної документації;
3) платоспроможність;
4) забезпечення практичних стандартів компетенції або професійної кваліфікації (тільки для сертифіката на спрощення митних процедур);
5) дотримання стандартів безпеки та надійності (тільки для сертифіката про безпеку та надійність).
За умови отримання на митниці першого сертифіката – «на спрощення митних процедур» підприємство зможе скористатися загальною фінансовою гарантією (діє протягом календарного року з дати видачі), самостійно накладати пломби спеціального типу, застосовувати процедуру спрощеного декларування та випуску за місцезнаходженням.
За умови отримання на митниці сертифіката «про безпеку та надійність» підприємство зможе подавати «коротку ввізну декларацію» зі зменшеним переліком відомостей та до моменту переміщення товарів через митний кордон України отримувати від контролюючого органу інформацію щодо запланованого (!) митного огляду в пункті пропуску (контролю). Цікаво, що автори передбачили, що контролюючий орган «має право проводити митний огляд без надсилання авторизованому економічному оператору такого повідомлення». Фактично таке положення надає зашироку дискрецію повноважень для суб’єкта владних повноважень з огляду на мету встановлення ряду пільг і спрощень для нового інституту АЕО. З іншого боку, держава в рамках співпраці з АЕО зобов’язана дотримуватися вимог безпеки і контролю, обміну інформацією, які ставить Всесвітня митна організація.
Всі вигоди, якими наділяє законопроект новий інститут АЕО, можна поділити на переваги і спеціальні спрощення. Переваги автоматично випливають зі статусу АЕО, а от спеціальні спрощення надаватимуться за умови подачі відповідної заяви від АЕО.
Переваги АЕО в тому, що вони зможуть у першочерговому порядку проходити митні формальності при перетину товарів, транспортних засобів комерційного призначення, скористатися спеціально визначеною смугою пропуску через державний кордон України для переміщення автомобільних транспортних засобів комерційного призначення, логотипом АЕО.
Щоб отримати статус АЕО, законопроект пропонує подати до Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну та митну політику, пакет документів:
- АЕО економічного оператора;
- письмову згоду на проведення органами доходів і зборів оцінки відповідності критеріям для надання статусу АЕО;
- письмову згоду на розміщення додаткових відомостей про АЕО на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику;
- письмову згоду на обмін інформацією про АЕО з метою забезпечення виконання міжнародних договорів України.
ДФС, протягом 30 робочих днів із дати реєстрації документів, здійснює їх попередній розгляд, за результатами якого підприємству надсилається повідомлення про початок проведення оцінки відповідності критеріям для надання статусу АЕО або ж про відмову в подальшому розгляді заяви про надання такого статусу. У першому випадку продовжиться оцінка відповідності критеріям підприємства-кандидата ще 90 днів. Після цього підприємству доведеться зачекати ще до 10 робочих днів повідомлення про результат оцінки. Тобто виходить, що разом вся процедура триватиме максимум 130 днів. Можливостей для продовження цих строків законопроект не містить.
Можливі зміни до законопроекту
За результатами ознайомлення з текстом законопроекту до голосування у першому читанні Головне науково-експертне управління вказало на низку питань, які потребують доопрацювання з метою полегшення правозастосування документа в разі набрання чинності. Декілька зауважень стосуються юридичної техніки (актуалізувати посилання на діючі нормативно-правові акти, прибрати бланкетні норми, що дублюють визначення положень діючого законодавства, уточнення формулювань запропонованих положень та визначень), але більшість по суті запропонованих нововведень.
Серед останніх є зауваження Головного науково-експертного управління щодо необхідності детальніше розкрити визначення АЕО, зробити вичерпним перелік випадків застосування уніфікованої митної квитанції, уточнення критеріїв до кандидатів в АЕО. При цьому узагальнюючий висновок – законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
На етапі аналізу документа в профільному Комітеті парламенту з питань податкової та митної політики також було рекомендовано прийняти законопроект за основу з огляду на необхідність виконання Україною міжнародних зобов’язань за Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами.
На думку профільного комітету, законопроект потребує суттєвого доопрацювання, зокрема, щодо можливості суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності теж отримувати спеціальні спрощення, якщо вони не мають статусу АЕО. Додатково пропонується надати АЕО ряд переваг, які передбачені митним законодавством Європейського союзу – фактично надати українським АЕО статус, яким вони користуються в ЄС. Голова профільного комітету пообіцяла організувати роботу з суттєвого доопрацювання тексту проекту закону до другого читання. З огляду на старт передвиборчої гонки, законність якої підтвердив Конституційний Суд України, очевидно, доопрацювання буде вже справою нового складу парламенту.
Не треба мовчати
Оскільки робота над законопроектом має продовжитися, бізнесу та експертам доцільно долучитися з коментарями та пропозиціями щодо покращення тексту документа та регулювання цього виду публічно-приватних відносин, аби впровадження потім не відізвалося неприємними сюрпризами. Це можуть бути широкі дискреційні повноваження представників контролюючого органу, невиправдано довгі строки на отримання сертифіката, обмеження прав суб’єктів ЗЕД на низку процедур, які критичні для подальшого здійснення імпорту-експорту, але стануть неможливими через відсутність статусу АЕО.
З іншого боку, за умови якщо інститут АЕО все ж таки буде впроваджено в Україні, можна прогнозувати спрощення митних формальностей для тих, хто потрапить у список щасливців під грифом «підприємство з високим ступенем довіри», застосування пільг та спрощень у розрізі формування «безпечних ланцюгів постачання товарів», можливості виходу на ринку ЄС вже на реально паритетних умовах із АЕО, сертифікованими в інших країнах.
Лариса Антощук, адвокат, керівник практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine