Чому якщо гроші є, то їх відразу немає

Хтось від народження є більш фінансово обачним, хтось набуває цих навичок, навчаючись на власних помилках. Персональні фінанси – це предмет, який би мали викладати дітям у школі, але кожен в будь-якому віці зможе змінити свою фінансову поведінку та стати фінансово грамотним. Від нашого ставлення до грошей залежить те, як ми живемо. То ж яка фінансова поведінка сприяє благополуччю?

Успішні люди – успішна країна

Кожен самостійно визначає для себе, як витратити гроші або в яких формах їх зберігати. Від таких рішень залежать рівень нашого життя та стан економіки міста чи навіть країни, в якій ми живемо. Тобто не німці такі багаті, бо живуть в Німеччині, а Німеччина така економічно успішна, бо там живуть німці. Якщо поживете деяких час в німецькій родині, ви зрозумієте, наскільки кожна витрата чітко спланована.

Одного разу студентка навела мені приклад, як її знайомий німець розподіляв сімейний бюджет. У його квартирі стояв невеличкий круглий акваріум, в який усі члени сім’ї складали свої чеки за тиждень. Раз на тиждень голова сім’ї підбивав підсумок, класифікував витрати і попереджав кожного, хто наближався до свого ліміту витрат. Їй тоді це здалося смішним і дивним. Але смішно від іншого: бідні українці витрачають значно більше за багатих німців і зовсім не рахують гроші.

В дитинстві мене дивувала цитата з Біблії – «хто має, тому додасться». Мені здавалось, що це – несправедливо. І, не вдаючись до біблійного трактування, я зрозуміла, що це справді істина. Хто вміє розумно розпоряджатись коштами, буде лише примножувати. І навпаки: є люди які, скільки б не заробляли, їм постійно не вистачає.

Потрібно вміти контролювати свої витрати. Натомість ми маємо приклади отриманих дешевих валютних кредитів, віддавати які доведеться більш обачним і не схильним до ризику громадянам. Це яскраво ілюструє, як рішення кожної окремої схильної до ризику людини впливають на усіх інших. З іншого боку, є люди, які постійно уникають ризику, бояться банків і, як наслідок, за інформацією в. о. голови Національного банку України Якова Смолія, 304,2 млрд грн.. знаходяться в готівковій формі. А це – 40% доходу бюджету України. Якщо б ці гроші працювали на економіку, то ми б сьогодні мали зовсім іншу економічну ситуацію. Це називається внутрішнім інвестуванням.

Обачлива фінансова поведінка

Що потрібно знати кожній людині і те, чого нас не вчать у школі, – це фінансова обачливість. Вона передбачає прості речі, які дуже часто рятують від фінансових помилок:

  • перераховуйте та перевіряйте гроші при отриманні;
  • користуйтесь банківськими картками;
  • заощаджуйте;
  • не зберігайте гроші вдома;
  • не витрачайте більше, ніж заробляєте;
  • зберігайте розрахункові документи (чеки, квитанції тощо).

Перераховувати готівку у нас не прийнято. Це сприймається як прояв недовіри. Натомість це виважена поведінка, яка допоможе обом сторонам – отримувачу та платнику – уникнути помилки.

Як відрізнити фальшиві гривні від справжніх? Достатньо один раз уважно розглянути купюри і загострити увагу на захисних елементах. Також у нас культура користування банківськими картками досить низька, хоча такі розрахунки дозволяють легко вести облік витрат, захищають від крадіжок та втрати готівки. Єдиним аргументом на користь готівки є психологія витрачання. З готівкою нам розлучатись складніше, тому ощадливіше купуємо, на відміну від оплати карткою, рух коштів по якій «невидимий».

Щоб мінімізувати ризик по банківських вкладах, потрібно проаналізувати структуру банків, їх відсоткові ставки. Також потрібно пам’ятати про те, що сума вкладу в одному банку на одну фізичну особу не повинна перевищувати забезпечене фондом гарантування вкладів. Не менш важливим є вибір банку. І тут потрібно розуміти, що залежність між ризиком та доходом є прямою. Що більший дохід (відсоток по депозиту), то більший ризик. На сайті НБУ розміщують «Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб». Вас має насторожити ставка банку, якщо вона вища на 4-5%, ніж відсоткова ставка цього індексу. Це може означати, що в такого банку існують проблеми з ліквідністю. І навпаки: у банках з відсотками за депозитами, що близькі до індексу або нижчими, більш безпечні для розміщення депозиту. Іншими словами, якщо банку дуже сильно потрібні ваші гроші, то варто задуматись.

Планування доходів та витрат

Щоб уникнути ризику втрати роботи чи працездатності, кожному з нас потрібно прагнути отримувати пасивний дохід. Він може бути додатковим до основного доходу, але все ж має бути. Саме доходи від активів свідчать про фінансову незалежність людини. Під пасивними доходами розуміють доходи, які не залежать від повсякденної діяльності. Це можуть бути відсотки від депозитів чи інших фінансових активів, дохід від надання в оренду нерухомості тощо.

Що стосується витрат, то цікавим є той факт, що на запитання: «Скільки грошей вам потрібно на щомісячні витрати?» – найчастіше відповідають: «Залежить від того, скільки буду заробляти». Хіба це не парадоксально? Основним чинником, який впливає на величину і структуру витрат, є рівень доходів.

Так, справді, рівень доходів і структура витрат тісно пов’язані між собою. Уперше це дослідив Ернст Енгель (див. рис.). Згідно з законом, названим на його честь, зі зростанням доходу частка витрат сім’ї на харчування зменшується; витрати на одяг, житло, опалення й освітлення змінюються порівняно менше, несуттєво; а частка витрат на задоволення культурних та інших нематеріальних потреб помітно зростає. Більше того, витрати на предмети розкоші підвищуються в більшій мірі, ніж дохід. Тобто як тільки ми отримуємо більший дохід, одразу починаємо скуповувати дорогі товари.

rys.1

Що більше грошей, то більше бажання купити щось дорожче. І таким чином, не зникає відчуття, що грошей не вистачає. Те, що допоможе вирватись із зачарованого кола, – це формування плану доходів та витрат. Найкраще притримуватись плану, навіть якщо ви отримали неочікуваний дохід, наприклад, у вигляді премії. Такий фінансовий план називається бюджетом.

Обов’язковою статтею в бюджеті кожної людини має бути заощадження – недоторканий резерв на випадок важливих непередбачуваних витрат, значної покупки, пенсії. Фінансові консультанти рекомендують відраховувати в нього близько 20% щомісячного доходу. Без планування бюджету кошти можуть витрачатись неекономно і нераціонально.

Важливими питаннями управління сімейними фінансами є планування та аналіз сімейного бюджету. Бюджет сім’ї найкраще складати на рік помісячно, бо витрати й доходи орієнтовані саме на цей період. Спочатку записуємо усі доходи. Відразу під доходами визначаємо резерв – щонайменше 10-20% від доходу. І лише потім – усі статті витрат, починаючи з постійних та обов’язкових, які ми мусимо здійснити в будь-якому випадку (продукти, комунальні послуги, оренда, сплата кредиту, господарські витрати) і таке інше. Далі записуємо непостійні, бажані, менш необхідні витрати (вудка-пінінг, парфуми тощо), потім – розваги та подарунки (кіно, концерти, новий рік, дні народження т.д.). Також плануємо таку статтю витрат, як непередбачувані, в розмірі 5% від доходу. Якщо за підсумком місяця ми отримуємо від’ємний результат, то коригуємо статті витрат, починаючи знизу (від менш необхідних) до того моменту, коли підсумок не стане позитивним. А от після цього настає найважливіше – дотримання бюджету.

Для організації сімейного бюджету можна визначити статті бюджету, які будуть погашатися за рахунок спільних доходів (спільні витрати та заощадження). Далі такі спільні статті розподіляються між чоловіком і дружиною – порівну або у співвідношенні до доходу, або у будь-який інший спосіб, який подружжя вважатиме справедливим. Таким чином, у кожного може залишитись залишок, який можна використовувати на свій розсуд. А спільно визначені фінансові цілі будуть мотивувати сім’ю триматися в межах погодженого бюджету.

До речі, формуючи цілі, варто пам’ятати про принцип SMART: чіткі, вимірні, досяжні, реалістичні, з визначеним терміном. Ціль має виглядати приблизно так: через 20 років ми плануємо купити дачу та відкласти гроші не пенсію, для цього кожен з нас кладе на депозит по $100 щомісяця.

Ігри з розумом

Думаю, з кожним з нас траплялось так, що ми купували не потрібні нам речі. Суспільство споживання гарно продемонстровано у фільмі «Бійцівський клуб», де головний герой скуповує усі новинки з каталогу IKEA, не залишивши вільного місця в квартирі. Побачивши гарну річ, часто ми не задумуємося, чи потрібна вона нам, скільки нам ще доведеться вкладати регулярно додаткових коштів на її обслуговування і, врешті, за скільки ми зможемо потім продати цю річ.

Дуже сильно на нас впливає реклама. Найбільше – телереклама. «Звідки ти знаєш, що ця зубна паста хороша? – Ну, її рекламують..» Так актор-«стоматолог» радив акторці-«пацієнтці»: «Будьте прискіпливими, мисліть критично».

Маркетологи маніпулюють нашою свідомістю – рекламують не продукт, а спосіб життя, знижки (потрібно купити – бо це ж вдвічі дешевше; взивають до нашої раціональності – це ж вигідно!), подарунки… Те ж саме з «лише сьогодні», «з нагоди відкриття/закриття». Знаю один магазин, на вітрині якого написано «З нагоди закриття магазину тотальний розпродаж». І цей напис – вже майже рік! Ще один перевірений трюк – магія 0,99. Зверніть увагу на цінники в магазинах – все по 99,99, 3999,99. І що ми бачимо – ілюзію 90 та 3000 грн.

І ще, моє улюблене: «Ці ліки дорожчі, напевно вони ефективніші». Якщо нам пропонують товар, а потім кажуть: «Ще є таке, «суперське», але це, звісно, дорожче». І все – ми попались! Ми вже переконані, що ця річ значно краща.

Щоб захистити себе від таких маніпуляцій, потрібно чітко притримуватись плану покупок, пам’ятати, що ціль реклами – вплинути на вашу думку та продати. Також раджу не купувати речі одразу. Знайдіть кілька подібних за характеристиками та порівняйте ціни. Це може звучати дуже банально, але завтра ви можете просто передумати це купувати і вже навіть зовсім не помітите що цієї речі вам бракує. Перевіряйте інформацію, яку вам подають про товар, шукайте відгуки реальних людей.

Як би ми не переконували себе в раціональності (зокрема, я схильна вважати себе супер-раціонально-виваженою), науковці стверджують протилежне. «Діяти логічно» – це не про людей. Якби люди були раціональні, то, зайшовши в магазин за хлібом, виходили б з хлібом, а не з купою продуктів з написом «Акція». Або не купували б телевізор вартістю понад 10 тис. грн., заробляючи 3 тис. грн. щомісячно, бо соромно запросити друзів у гості. Або дорогий телефон на виплату терміном на два роки, тому що це престижно, а телефон за 500 грн. – ні. Статусність речей важить для людей більше, ніж їх практична цінність.

Ірраціональну поведінку людей та те, яким чином вони приймають економічні рішення, досліджували психолог, який отримав Нобелівську премію з економіки, Деніел Каніман, та пізніше професор психології та поведінкової економіки Ден Аріелі. Щоб краще зрозуміти себе, варто ознайомитись з їх роботами, зокрема, про поведінкову економіку.

Від того, що ми робимо щодня, залежить, чого ми досягаємо в результаті. Відкладати задоволення важко, але ми більш успішні, коли ми це робимо. Постійно вчіться новому. Особиста фінансова безпека – це освіта, робота, заощадження та інвестиції.

Зефірний тест

Відомий з кінця 1960-х років стенфордський експеримент «Зефірний тест», який засвідчує здатність протистояти миттєвому задоволенню потреб заради майбутньої вигоди, обертається для людей успішністю.

В експерименті дітей дошкільного віку залишали в кімнаті з зефіром. Як винагороду, за нез’їдений зефір пропонували подвійну порцію за 15 хв. Більшість дітей обіцяли не їсти, але як тільки за експериментатором зачинялися двері, зефір миттєво поїдався. Дослідження, які тривали 40 років, показали, що діти, які все ж змогли відтермінувати задоволення, щоб дочекатися подвійної порції, були менш схильні до залежностей та більш успішними в житті.

Ірина Купецька, CFOЛьвівської бізнес-школи УКУ (LvBS)

Добавить комментарий