Модерні тренди бізнес-освіти

Кілька яскравих тенденцій, що сформувалися на ринку бізнес-освіти за останні  роки,  продовжують розвиватися. Так, в системі бізнес-освіти міцно вкорінилася  думка американського підприємця Джима Коллінза: «Креативне бачення без креативних людей немає жодного значення».

Сьогодні стратегічні міркування власників та директорів компаній над розвитком людського капіталу безпосередньо пов’язані з побудовою/удосконаленням бізнес-моделі  в усіх аспектах. Як правило, такі «міркування»  завжди виливаються у  проблематизацію предметної специфіки бізнес-освіти. До прикладу, формування  «HR-запиту» є результатом усвідомлення  високої ролі навчання/тренування/розвитку співробітників  як внутрішньої  політики компанії. В успішних компаніях та тих, які хочуть такими стати, – навчання та розвиток завжди прив’язують до довгострокових цілей, отримуючи статус стратегічної функції компанії.

 Навчання впродовж всього життя

Навчання в компаніях/організаціях має бути спрямоване і на те, щоб формувати «нову хвилю» фахівців, які роблять можливим  неперервність досвідотранслювання в середині компанії — і по горизонталі, і по вертикалі, і між поколіннями в часі. Одна з цілей – формування такої організаційної культури, яка б приймалася «новими поколіннями» і, фактично, самовідтворювалася,  розвивалася у заданому напрямку.

Оскільки для співробітників важливе не тільки професійне становлення та кар’єрне зростання, але й власний індивідуальний розвиток, набуває значення Life Long Learning – навчання впродовж усього життя. Дана концепція вчить отримувати знання, роботу, комунікації з колегами та суттєво розширює горизонти власної персони.

І компанія, і співробітники цінують ефективність навчання чи окремих тренінгів, якщо вони розкривають й соціалізують індивідуальні здібності – і в середині компанії, і за її стінами. Тому запровадити таку систему є найпріоритетнішим завданням прогресивних компаній.

 Рівний рівному

Наразі поширюється форма навчання «pear-to-pear» (рівний рівному) і в професійній бізнес-освіті, і в громадянському середовищі. У великих компаніях і у start-up проводять knowledge sharing sessions (сесії з обміну знаннями), на які запрошуються сторонні фасилітатори або модератори. Зустрічається практика «вирощування» таких співробітників в середині команд, їхня задача – стимулювати спільне думання, провокувати, підштовхувати, витягувати з колег іновативні чи свіжі ідеї. Такий саморозвиток і самозбагачення виконує ще й командоутворюючу функцію більш успішно, ніж «виїзди на природу».  Популярними стають практики запрошення гест-спікерів в середині однієї індустрії,програми  методологічних форумів, круглих столів та конференцій, де фахівці розмовляючи своєю мовою, шукають спільні шляхи розвитку індустрії.

Змішане навчання

Серед найбільш розповсюджених трендів зустрічається «змішане навчання» – blended learning, де поєднується дистанційне навчання  та навчання у класі. І якщо раніше метою була економія на масштабі, то сьогодні бурхливий розвиток e-learning, поширення хмарних технологій, вироблення звички до такого навчання і, власне, культури самостійної освіти, її гнучкість і зручність перетворюють комплексні змішані форми у найбільш розповсюджені. Навчання в класі, безсумнівно, зачаровує особистою енергією викладача/тренера, можливістю групової роботи та вільного, підлаштованого під запити слухачів спілкування, проте,  розвинуті форми дистанційного навчання підкорюють час і простір у прямому сенсі слова, роблячи бізнес-освіту доступною та культурно привабливою.

Коучинг у навчанні

Безсумнівно, цей інструмент знаходиться серед наймодніших сучасних освітніх трендів. Ще кілька років тому відчувалася потреба у спеціалістах високого ґатунку, і компанії все частіше надавали перевагу іноземним спеціалістам. Сьогодні українська коучингова спільнота зростає, хоча ще залишаються  проблеми росту, пов’язані з якістю і відповідальністю, проте прогрес дає надію. Маємо приклади роботи не тільки зрілих  тренерів, що виросли до коучинга, але й успішних топ-менеджерів, які «дійшли до рівня» коучингу як пошуку рішень шляхом спільних зусиль. У вітчизняному арсеналі присутній й менторинг, споринг та інші формати. Украй важливим залишається наявність прогнозованого результату, тоді як претензія на своєрідну психотерапію виглядає надзвичайно небезпечною.

Вимірюваність результатів

Взагалі цей         тренд навчання – один із найбільш затребуваних на ринку бізнес-освіти. Зокрема використовують методологію оцінки ефективності навчання Киркпатрика, а також модель Киркпатрика-Філіпса або інші оцінки, що пов’язують ефективність з  ROI, із конкретними бізнес-показниками клієнтів. Програма навчання не може вважатись якісною, якщо не містить тести на перевірку отриманих знань, навичок. Рекомендую розділяти тих, хто викладає, і тих, хто перевіряє знання або оцінює успішність навальної/тренінгової програми. Крім того, fair play – чесна гра – має бути в усьому: етичні стандарти перевірки та оцінювання результатів навчання – неодмінна складова цілісного процесу.

Shared services

Серед сучасних трендових особливостей не варто оминати і зміни у розвитку  корпоративних університетів, які популярні серед великих компаній і вже давно вийшли на зовнішній ринок надання освітнього сервісу. Зауважу тенденцію до ко-продукції, кооперування і співпраці у створенні програм. Полишивши амбіції, різні провайдери освітніх послуг готові до спільної роботи. Мені видається ця тенденція прогресивною, хоча в Україні ще не поширений shared services (розподілений чи колективний сервіс) у сфері навчання чи особистісного росту. З часом актуальним буде така модель, коли спеціалісти з навчання будуть виконувати організуючу та методологічну функцію, а розвиток та навчання співробітників буде формуватись  у залежності від конкретних запитів бізнесу,  відповідно, у синергії з бізнес-стратегією, враховуючи особистісні запити співробітників.

Наталія Кривда, доктор філософських наук, академічний директор, платформа House of Knowledge

Добавить комментарий