Інвестиції в майбутнє: як компанії підтримують освіту

Микола Антонюк – керівник напряму персональних комп’ютерів Lenovo в Україні і драйвер освітніх проєктів компанії. В інтерв’ю для Strategic Business Review він розповів, навіщо бізнесу інвестувати в освітні програми, якою є ситуація на українському ринку навчальних послуг, а також поділився власним баченням школи майбутнього.

Щороку в Україні стартують нові навчальні проєкти, відкриваються приватні школи та курси, а комерційні компанії охоче інвестують у цю сферу. З чим ви пов’язуєте високу зацікавленість бізнесу в освітньому напрямі? 

Щоб пояснити інтерес бізнесу до освітніх проєктів, слід відповісти на запитання: хто такі споживачі освітніх послуг і скільки їх?

Як не дивно, це всі ми: і першокласник, і CEO великої корпорації, і навіть пенсіонер. Адже технологічний прогрес вимагає від кожного з нас постійного поновлення знань та навичок. Від народження й до похилого віку людина завжди навчається: спершу у дитсадку, згодом у школі та університеті, а далі шукає різноманітні курси, воркшопи та онлайн-уроки. Літні люди нині теж навчаються користуватися ноутбуком чи планшетом. Сьогодення вимагає постійного самовдосконалення. Оскільки державні заклади не завжди відповідають запитам суспільства, нішу у сфері освітніх послуг починають заповнювати приватні компанії. Вони більш гнучкі та здатні швидше впроваджувати інноваційні технології і нові методики навчання. Подібну ситуацію ми зараз спостерігаємо в Україні, приватна освіта набирає обертів і стає конкурентом державним закладам.

У які навчальні проєкти варто інвестувати в Україні?

Джек Ма влучно зазначив, що нині чимало країн вкладають забагато ресурсів в університети, а інвестувати варто у школи та дитсадки. Я цілком погоджуюсь, адже на початковому етапі життя формується особистість і розвиваються творчі здібності. До 12-13 років слід закладати у світогляд дитини основні цінності новітнього інформаційного суспільства: навички цифрової гігієни, жагу до знань, аналітичне мислення та культуру спілкування в мережі. Чому інвестувати в початкову і середню освіту України зараз перспективно? Погляньмо на цифри, трохи більше 1% закладів дошкільної та середньої освіти – приватні. Лише в Києві сьогодні не вистачає 57 шкіл і 70 дитячих садочків. Цю нішу може і має частково наповнювати бізнес, надаючи підтримку закладам освіти. Зараз для цього є всі передумови, і держава дає «зелене світло».

Які сучасні тренди в освіті? І чи запроваджуються вони в Україні?

Завдання сучасної школи – виховати креативних і самостійних спеціалістів, а не роботів-виконавців. Із такою думкою погодились освітні експерти Education World Forum. Що мається на увазі? Сьогодні важливіше креативно і критично мислити та вміти вчитися, а не діяти за алгоритмами та бездумно запам’ятовувати масиви інформації, оскільки все це згодом виконуватимуть роботи. Освітяни Південної Кореї прогнозують, що за 10 років половина сучасної молоді досягне працездатного віку, не маючи потрібних для життя у технологічному світі навичок. Адже більшість шкіл не впроваджують персоналізований підхід до учнів, який поєднує інноваційні методи педагогіки та інноваційні технології. Тому персоналізована освіта – це один із трендів. Сучасні вчителі насамперед мають виховувати в дитині унікальну особистість, розвивати в ній креативність та аналітичне мислення. Україна лише стає на стежку новітніх трансформацій. Наприклад, старшу школу планують реформувати так, щоб учні могли вибирати цікаві для себе предмети.

Ще один тренд – тотальна інформатизація та діджиталізація. У розвинених країнах школи та університети починають запроваджувати технології штучного інтелекту, віртуальної та доповненої реальностей. Аудиторії з ПК і цифровими дошками – це вже необхідність. В Україні через брак коштів технології інтегруються повільніше. Хоча комп’ютерні класи та інтерактивні дошки також не новинки для більшості міських шкіл. До того ж за останні два роки державні заклади отримали інвестиції для придбання техніки. І це величезний крок уперед. Окрім персоналізованої освіти та діджиталізації, зростає і конкуренція між закладами освіти. Батьки все частіше збирають відгуки та рекомендації, оцінюють рівень учителів та обладнання, щоб обрати для дитини кращу школу або університет. Це гарний знак, адже конкуренція завжди драйвить прогрес.

Як інноваційні технології трансформували ринок освітніх послуг України? 

Завдяки інноваційним технологіям, новим методикам навчання та фінансуванню приватні заклади отримали конкурентні переваги. Це дало стимул державі розпочати реформу освіти і навіть затвердити принцип «гроші ходять за дитиною». Що це означає? Згідно з новим Законом «Про освіту», бюджетні кошти, виділені на навчання для конкретного учня «слідуватимуть» за ним у дитсадочок або школу. Тобто держава платитиме закладам освіти фіксовану суму на рік за кожну дитину. Приватні заклади також підпадають під дію цього закону. Нині така технологія запрацювала лише в столиці на рівні дошкільної освіти, втім це вже перший крок до здорової конкуренції і прогресу. Крім того, технології дали поштовх для розвитку онлайн-освіти. Все частіше учні вивчають іноземні мови завдяки Skype, проходять онлайн-курси та беруть участь у додаткових вебінарах. Слід додати, що у нас поступово зростає інтерес до хоумскулінгу (з англ. – домашнє навчання), коли дитина здобуває освіту вдома через всесвітню мережу. Це непогана альтернатива для мешканців віддалених сіл, які прагнуть отримати якісні знання. В Україні таку опцію в основному пропонують приватні школи, і лише декілька державних. Натомість у Канаді, де хоумскулінг узаконили в 1985 р., близько 26 тисяч дітей навчаються вдома. Без сумніву, цей напрям буде розвиватися, і це ще одна ніша для інвестицій. Хоча мені здається, що онлайн-навчання варто починати не раніше 10 років, адже в цьому віці учні вже мають навички самодисципліни і можуть без сторонньої допомоги знайти потрібний матеріал. Щодо конкуренції між заняттями з учителем і самоосвітою, на ранніх етапах розвитку дитина, звісно, потребує допомоги педагога. Натомість у старшій школі та університеті самоосвіта може частково замінити уроки з викладачем.

З якою метою Lenovo інвестує в навчальні проєкти? 

Технологічні компанії завжди вважалися локомотивами змін у всіх сферах суспільства. Настав той момент, коли інвестувати необхідно не лише в розробки, але й у дітей, щоб ці винаходи з часом з’являлися. Ідея долучитися до освітніх проєктів у нашій компанії першочергово має соціальну мету. Можливо, особисто для мене це пов’язано з тим, що мої батьки за фахом учителі. Знаючи ситуацію з середини, я відчув необхідність розвивати цей напрям у нашій компанії. До того ж ми побачили, що це приносить корисні результати: є величезний інтерес аудиторії, формується думка про соціальну відповідальність бренду.

Розкажіть про освітні проєкти, які ви реалізували? Які цілі перед собою ставила компанія і чи вдалося їх досягти?

Один із наших проєктів – онлайн-курс для вчителів «Бери і роби», який ми реалізували разом із ГО «Освіторія» та студією EdEra. Це добірка різноманітних відео, в основі яких практичні інструменти: комікси, виступи у форматі TED, квести, візуальне оформлення уроків тощо. З їхньою допомогою освітяни зможуть урізноманітнити свої уроки та змінити форму подачі інформації. Лише за перший місяць із початку реєстрації записалося майже 10 тисяч охочих. У такий спосіб ми створили цікавий і корисний продукт, який має колосальний успіх серед освітян. Були й інші проєкти: участь у національному фестивалі з робототехніки ROBOTICA та підтримка школи ІNVENTOR. Також ми стали технічним партнером «Освіторія Хаб», який нещодавно відкрився у Києві, та обладнали нашими пристроями тренінгову залу для вчителів. Ноутбуки стануть у нагоді освітянам під час воркшопів, семінарів і лекцій, допоможуть швидше освоїти нові методи подачі навчальної програми, створювати навчальні відео та презентації.

Які вигоди компанія отримає в майбутньому, інвестуючи в освіту сьогодні? Чому бізнесу варто допомагати державі у модернізації освіти?

Кожна компанія зацікавлена мати кваліфікованих ефективних співробітників. Підтримуючи освіту, бізнес насамперед інвестує у власні кадри. І це перша мотивація для комерційних компаній. По-друге, це ще і відповідальність перед суспільством. Бізнес більш гнучкий до змін, ніж державні установи, тому здатен підтримувати зміни в суспільстві, швидше впроваджувати інновації та стимулювати зміни в секторі державної освіти.

Розкажіть детальніше про вашу співпрацю зі школою INVENTOR. У чому секрет популярності напряму STEM в освіті і чому потрібно його розвивати?

Акронім STEM розшифровується як Science (наука), Technology (технології), Engineering (інженерія), Mathematics (математика). Це новітній підхід до освітнього процесу, в основі якого візуалізація наукових явищ. STEM-освіта наближає учнів до реального життя та виховує інтерес до вивчення природничих наук у поєднанні з інноваційними технологіями. INVENTOR – приклад школи, що розвиває STEM-напрям в Україні. А для таких непростих завдань, як розробка робота-сумоїста, потрібна сучасна комп’ютерна техніка. Підтримуючи STEM-напрямок, Lenovo виступила інноваційним партнером на фестивалі Robotica, який організувала школа INVENTOR для дітей шкільного віку.

Якою ви бачите школу за 10-15 років? І якими будуть її учні та вчителі?

Мені здається, що нові покоління дітей навчатимуться у віртуальному світі з допомогою роботів-помічників. Штучний інтелект та інтернет речей розширять можливості дистанційної освіти. Щодо вчителя майбутнього, все залежатиме від розвитку наших дітей. Якщо учні протягом 45 хвилин зможуть слухати голограму викладача, і вона буде інтерактивною, тоді навіть така зміна цілком можлива. Але сам учитель як суб’єкт передачі знань не повинен зникнути. Традиційно інформацію нам передає людина, яка має авторитет. Тим більше, в США спроба замінити реального вчителя на віртуального вже зазнала фіаско. Приватна школа Electronic Classroomof Tomorrow (ECOT) в Огайо спробувала навчати дітей під контролем штучного інтелекту без взаємодії з реальним викладачем. Експеримент виявився невдалим: більшість учнів не відвідували онлайн-уроків, а решта навчалася менше однієї години на день. Утім майбутній учитель теж має відповідати вимогам часу і насамперед виконувати роль ментора, який зможе направити учня, а не просто транслювати інформацію. Тож, ключовою фігурою в системі освіти й надалі залишатиметься вчитель, якого необхідно підтримувати та мотивувати.