zotov

Україна стає батьківщиною стартапів

Антон Зотов був тривалий час лідером харківського офісу GlobalLogic, а зараз реалізовує проекти компанії у Кремнієвій долині. Наталія Сіромаха жила і працювала в Канаді та Америці, але 6 років тому повернулась до рідного міста й нещодавно очолила харківську команду GlobalLogic. Обох менеджерів пов’язує закордонний досвід, захоплення технологіями і бажання розвивати бренд Харкова як міжнародного ІТ-хабу. У міста є величезний потенціал для подальшого розвитку ІТ-індустрії: Харків має академічну платформу, необхідну інфраструктуру та бізнес-середовище для стартапів. Антон Зотов та Наталія Сіромаха діляться своїми враженнями від ІТ-індустрії Харкова, баченням майбутнього міста та рекомендаціями ексклюзивно для SBR.

Перші враження від місцевої IT-індустрії

А.З.:Я майже нічого про неї не знав, та думав, що місцева спільнота дуже маленька і тут немає динамічних проектів. Для мене стало відкриттям, що IT-індустрія Харкова досить потужна з великою кількістю компаній, досвідом у різних бізнес-нішах та технологіях. 16% українських інженерів − харків’яни. Це вдвічі більше, ніж у Дніпрі, втричі більше, ніж в Одесі, проте майже половина інженерних талантів країни сконцентрована у Києві. Тож, безперечно, Харкову є куди зростати.

Н.С.:Я народилася в Харкові, організувала тут власну IT-компанію, потім 5 років прожила в Канаді, а згодом –у США, але була рада знову повернутися до рідного міста. На жаль, серед українців є тенденція недооцінювати свою Батьківщину. Харків − дійсно визначний мегаполіс із розвиненою інфраструктурою, системою освіти та бізнес-спільнотою. За духом він нагадує мені Бостон. В обох містах розвинені освітня та наукова спільноти, є відомі професори та престижні навчальні заклади.

Переїзд за кордон й повернення додому

Н.С.: У 2006 р. досить сильно відчувався брак професійної інформації, конференцій та інновацій. ІТ за кордоном, здавалося, розвивається швидше, цього досвіду мені й хотілося набути та якомога більше навчитись. Проте зараз ми завдяки новітнім інформаційним технологіям можемо відслідковувати останні розробки Кремнієвої долини звідси. У нас також стало більше професійних заходів − щодня в Україні проводиться в середньому близько десятка мітапів, днів кар’єри, лекцій та семінарів, щороку відбувається безліч конференцій та масштабних форумів. Україна стає батьківщиною стартапів, які вийшли на світовий ринок, відомі в Америці та Європі, поступово набираючи ваги на світовому ІТ-ринку.

siromaha

Виклики роботи за кордоном

Н.С.:Мені спочатку не вистачало розуміння специфіки ведення бізнесу, досвіду спілкування з замовниками, вирішення проблем та вміння домовлятися. Кар’єру за кордоном я розпочинала у дослідницькій компанії, що працює у сфері медіа. Її офіс тільки відкривався, а керівництво інвестувало багато часу та коштів у розвиток співробітників. Мені пощастило відвідати безліч тренінгів та отримати цінну інформацію про канадську бізнес-культуру. За мною був закріплений ментор, який допомагав навчатись тонкощам спілкування з партнерами з західних країн.

А.З.:У Кремнієвій долині люди мають інші цінності та мислення. Щоб досягати успіху тут, необхідно навчитися по-іншому спілкуватися, ставити завдання та будувати відносини. Українські інженери, в тому числі в Харкові, зараз тільки розвивають так звані softskills – здатність налагоджувати зв’язки, вести переговори, працювати в команді та пропонувати оригінальні рішення. Без цих навичок неможливо уявити ІТ-індустрію, особливо в умовах конкуренції на світовому ІТ-ринку, в основі якого лежать інформація та знання.

Креативна економіка

А.З.:Цінність традиційної економіки – це ресурси, наприклад, земля і капітал. Для креативної економіки мають значення ідеї, знання та навички. За даними ООН, у цій сфері зайнята чверть населення світу, креативна економіка зростає в чотири рази швидше за промислове виробництво. Український бізнес тільки починає рухатись у цьому напрямку. ІТ-компанії вже розуміють цінність комплексного підходу до потреб замовника та розвивають R&D-центри. Традиційний бізнес не розуміється на IT, ми маємо пропонувати йому не просто написання програмного коду, а створення цифрових продуктів та сервісів, які допоможуть здійснювати цифрову трансформацію компаній та цілих індустрій.

Але нам не вистачає об’єднання зусиль ІТ-спільноти, у Харкові особливо. Більшість компаній турбуються про свої інтереси, коли варто шукати можливості для спільних ініціатив: програм навчання інженерів, залучення іноземних інвестицій, створення іміджу Харкова в Україні та світі. Голос однієї або кількох компаній і звучить не так переконливо, як понад 300 ІТ-бізнесів, об’єднаних однією метою та баченням майбутнього свого міста.

Привабливість Харкова для ІТ-спеціалістів

А.З.:У нашому харківському офісі є унікальні експертизи, зокрема, у медичній галузі. Тут розроблені пристрої, які допомагають підтримувати життя та здоров’я людей. Серед них – програмне забезпечення системи для автоматичного введення ліків у тіло людини, екосистеми пристроїв для надання першої медичної допомоги. Загалом, завдяки широті експертизи саме в Харкові інженер може знайти безліч напрямків для кар’єрного розвитку як в технічній, так і в суміжних галузях бізнесу. Серед інших причин – комфорт: Харків – не таке метушливе місто, як Київ.

Н.С.: У Харкові працюють п’ять технічних вишів, які щороку випускають близько 2 тисяч інженерів. Тут високий культурний розвиток та фокус на якості − це допомагає будувати правильні базові навички для розвитку кар’єри. Українські інженери загалом досить кваліфіковані, вища або незакінчена вища освіта є у понад 90% технічних спеціалістів.

Подальший розвиток міста та плани 

А.З.:Важливо більше говорити про досягнення. Тут звикли мовчати про свою діяльність, якою б важливою вона не була. Разом із колегами з ІТ та інших індустрій ми дійшли висновку, що це пов’язано з тим, що за радянських часів Харків був індустріальним хабом з великою кількістю підприємств, які займалися виробництвом військового та наукоємного обладнання. Їм потрібно було зберігати високу секретність, тож, можливо, харків’яни просто звикли бути скромними.

Н.С.:Потрібно системно розвивати співробітництво з освітніми установами. Українська ІТ-освіта застаріла, тож компанії мають докладати максимум зусиль для підготовки сильних спеціалістів, адже саме нам з ними надалі працювати.

Ми хочемо, щоб освіта відповідала потребам галузі, у нас є окрема програма партнерства, підписано угоди з ТОП-5 університетами Харкова, які готують ІТ-спеціалістів. Ми запрошували до офісу 50 викладачів вишів, для яких зробили презентацію ключових експертиз і проектів компанії у Харкові, поділилися планами співробітництва. Менше ніж за рік ми вже маємо перші результати таких партнерств: була відкрита оновлена лабораторія у ХНУРЕ, проведено серію тренінгів для викладачів, створюються спільні розробки. Ми системно проводимо відкриті лекції та тренінги для студентів та випускників, а нещодавно розпочали створення спільних дослідницьких проектів.

А.З.:Важливо розуміти, що, незважаючи на популярність професії, ІТ-спеціалістів на ринку не вистачає. ІТ-індустрія зростає мінімум на 20% щорічно, тож харківські університети мають готувати близько 5000 спеціалістів й кожного року збільшувати кількість випускників, аби відповідати запитам ринку на таланти.