Ризиковий бізнес по-українськи

За останні півтора року бізнес значно постраждав від зупинення реєстрації податкових накладних із боку ДФС. Це сотні тисяч і мільйони втрат у національній валюті через те, що компанії вносили до реєстру ризикових без вагомих на те аргументів. Пусті слова, скажете? Тоді загляньте до відкритого судового реєстру, де знайдете судові рішення з оскарження таких дій податкової.

Ознаки ризиковості

Службові особи ДФС здійснюють моніторинг суб’єктів господарювання щодо наявності ознак ризиковості, керуючись Критеріями ризиковості, й зупиняють реєстрацію податкових накладних та коригування до них, коли виявили ознаки у таких суб’єктів. 

Здебільшого таке зупинення відбувається на підставі п. 1.6 Критеріїв ризиковості. Ними встановлено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, місті Києві та Офіс великих платників податків ДФС можуть розглядати наступні питання встановлення ризиковості платника податків. 

• Платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, розумінні за законом Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

• Платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців.

• Платник податку – юридична особа, яка не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ).

• Платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб’єкта господарювання, якого ліквідували за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років.

• Платник податку не подав контролюючому органу податкову звітність із податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

• Платник податку на прибуток не подав контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

• Є податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо компанію визнали ризиковою

Суб’єкт господарювання, якому зупинили реєстрацію податкових накладних, має право надати свої пояснення та документи до ДФС, що спростовують ознаки ризиковості. І якщо буде встановлено, що суб’єкт не відповідає критеріям ризиковості, його вилучають із переліку та розблокують реєстрацію податкових накладних.

На практиці така можливість не завжди працює. Так, для того щоб неризикове підприємство, яке невідомо з яких причин потрапило до переліку ризикових, виключили з цього переліку, не достатньо просто надати пояснення в довільній формі та докази, які можуть підтверджувати реальність операцій. Щоб вирішити це питання у досудовому порядку, необхідно знати, як правильно написати такі пояснення, що саме викласти у них та які докази потрібно надати. Таких вимог ви не знайдете ні в законах, ні в рекомендаціях, роз’ясненнях тощо. Лише на практиці постійних звернень із такими поясненнями, шляхом постійних спроб можна встановити, що ж саме хочуть бачити у цих поясненнях службові особи ДФС. Крім того, однозначної чи точної відповіді податківці не надають, що стало причиною включення до числа ризикових.

Ні на один запит вам не нададуть інформацію, яким рішенням ваше підприємство включили до числа ризикових і що точно стало причиною. Іноді навіть надання правильних пояснень та документів не закінчується для суб’єкта господарської діяльності позитивно, а тому залишається лише шлях захисту своїх прав у судовому порядку.

Позитивним у цій ситуації є хоча б те, що суди діють професійно і законно та захищають добросовісного суб’єкта господарської діяльності від протиправних дій ДФС, але все це час і витрати, адже розгляд адміністративних спорів досить тривалий, а за кожну заблоковану податкову накладну (у підприємства за місяць може бути 100 накладних і по 100 грн і по 100 тис. грн) судовий збір становить майже 4 тис. грн.

Чому блокування накладних – незаконне

Коли підприємство визнали ризиковим, жодну нову накладну неможливо зареєструвати. З огляду на тривалий та широко застосовуваний механізм тиску на підприємців, а саме: зупинення реєстрації податкових накладних на підставі п. 1.6. Критеріїв ризиковості платника взагалі є незаконним. При цьому незаконність таких дій встановлена не лише численними судовими рішеннями окружних судів, але і позицією Верховного Суду. 

Таку саму позицію займає і Державна регуляторна служба України. Так, Рівненський окружний адміністративний суд, Окружний адміністративний суд м. Києва, а також і Верховний Суд у своїй постановах вказали на те, що Критерії ризиковості не є нормативно-правовим актом та не можуть врегулювати питання визначення підстав для зупинення реєстрації податкових накладних. Крім цього, наразі відсутній жодний належним чином затверджений нормативно-правовий акт, який би врегульовував питання визначення підстав для зупинення реєстрації податкових накладних. Таким чином, рішення про віднесення платника до переліку ризикових на підставі критеріїв ризиковості та зупинення на цій підставі реєстрації податкових накладних є незаконною.

Тобто порушується презумпція невинуватості, оскільки фактично, керуючись припущеннями, податкові органи відносять платника податків до ризикових без проведення перевірки платника податку.

ержавна регуляторна служба України в одному зі своїх листів також вказала на незаконність визначених ДФС критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та необхідності приведення цього механізму у відповідність із законом. А 26 квітня 2019 р. рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва взагалі відмінено лист ДФС України з приводу Критеріїв блокування податкових накладних.

Будемо сподіватися, що така позиція стане підставою не лише для ефективного захисту підприємств у судовому порядку, але і для зміни поведінки ДФС, що в свою чергу надасть можливість добросовісним компаніям відновити свої права в досудовому порядку та у найкоротші терміни без втрати прибутку та без отримання збитків відновлювати роботу. Адже для підприємства з ПДВ без реєстрації податкових накладних у випадку продажу товару чи надання послуг отримати кошти за такий товар чи послуги майже неможливо.

Анастасія Гурська,  Дмитро Коноваленко, адвокати, партнери АО «Клочков та партнери»